Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Іванкiвської гімназії Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області»

(із змінами та доповненнями, внесеними відповідно до чинних нормативних документів Міністерства освіти і науки України

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Іванкiвської гімназії Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області

Директор

Іванківської гімназії

______________Галина ДАНИЛЮК

Обговорено педагогічною радою

Іванківської гімназії

Протокол № 10 від 30.08.2022

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Іванкiвської гімназії Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області

Закон України «Про освіту» визначає якість освіти як «відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг», а якість освітньої діяльності – як «рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг» (пункти 29, 30 частини 1 статті 1)

I. Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти).

І. Загальні положення

Дане положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в Іванківській гімназії Станишівської сільської ради (далі – ВСЗЯО) розроблено відповідно до Законів України «Про освіту»; «Про повну загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; ДСТУ ISO 9001: 2015 Системи управління якістю. Вимоги; ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів; наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» та наказу МОН № 1480 від 30.11.2020 року «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти», У процесі розроблення положення про ВСЗЯО враховувалися «Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).

Внутрішня система забезпечення якості освіти в Іванківській гімназії Станишівської сільської ради розбудовується на виконання статті 41 Закону України «Про освіту» для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.

Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти базується на таких принципах:

• автономія закладу освіти;

• академічна доброчесність;

• академічна свобода;

• гнучкість і адаптивність системи освітньої діяльності;

• гуманізм;

• забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

• забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;

• демократизм;

•державно-громадське управління;

• доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

•людиноцентризм, дитиноцентризм;

• постійне вдосконалення освітньої діяльності;

• свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;

• урахування впливу зовнішніх чинників;

• цілісність системи управління якістю освіти.

Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в гімназії є:

•гарантування якості освіти;

• формування довіри громади до Іванківської гімназії;

• постійне та послідовне підвищення якості освіти.

Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в Іванківській гімназії Станишівської сільської ради покладається на директора ЗЗСО.

Внутрішня система забезпечення якості включає:

•стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

•систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

•критерії, правила і процедури оцінювання учнів;

•критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

•критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників;

•забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

•забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом;

•створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Складовими напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти Іванківської гімназії (Схема 1.1)

1. Освітнє середовище.
2. Система оцінювання освітньої діяльності учнів.
3. Система педагогічної, експерементальної та науково- дослідницької діяльності .
4. Система управлінської діяльності.

II. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

1.Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

•  принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, здатної до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;

• принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

•принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості  процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2.Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

• Функціонування системи формування компетентностей учнів;
• підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового Іванківської гімназії;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
• створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;
• запобігання та протидію булінгу (цькуванню);
• застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності.

3. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

•самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

•моніторинг якості освіти.

4.Завдання моніторингу якості освіти:

•здійснення систематичного контролю за освітнім процесом;

•створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

•аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації до навчання;

•створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;

•прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу.

Механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм.

1. Стандарт забезпечення якості загальної середньої освіти – це нормативний

документ, який регламентує діяльність адміністрації, вчителів та учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності. Стандарти загальної середньої освіти для кожного освітнього рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки. Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти (стандарту) загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах Іванківської гімназії

2. На підставі Міністерських програм Іванківська гімназія розробляє освітню програму та навчальний план.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА спрямована на створення сучасного освітнього середовища з урахуванням національного проекту «Нова українська школа»; формування загальної культури особистості учнів; їх адаптацію до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, оточуючого середовища.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план затверджує директор і погоджує з педагогічною радою.

Моніторинг в Іванківській гімназії здійснюють:

•директор та його заступник;

•засновник;

•органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

•органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;

•громадськість.

Основними формами моніторингу є:

• проведення контрольних робіт;

• ·участь учніву І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів;
• ·перевірка документації;
• ·опитування, анкетування;
• відвідування уроків, заходів;
• онлайн тестування в 4, 9, класах.

Критерії моніторингу:

• об’єктивність;

• систематичність;

• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

•отримання результатів стану освітнього процесу;

•покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

•підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

•за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

• дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях предметно-методичних комісій вчителів, нарадах при директорі, засіданнях педагогічної ради.

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

•кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;

•контингент учнів;

•психолого-соціологічний моніторинг;

•результати навчання учнів;

•педагогічна діяльність;

•управління Іванківської гімназії;

•освітнє середовище;

•медичний моніторинг;

•моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

•формування іміджу Іванківської гімназії

III. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Дотримання академічної доброчесності педагогічними кадрами передбачає:

•посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

•дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

•надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

•контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;

•об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає:

•самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

•посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

•дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

•надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

•академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

•самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

•фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

•фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

•списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

•обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування; 

•хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

•необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники Іванківської гімназії можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

•відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

•позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності учні можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

•повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

•повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

IV. Критерії, правила і процедури оцінювання учнів

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в Іванківській гімназії включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання. Оприлюднення та інформування про критерії оцінювання прозоре і зрозуміле для всіх учасників освітнього процесу.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна:

 ̶ мати у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;

 ̶ дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці результати;

 ̶ заохочувати учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;

 ̶ розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;

 ̶ використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Система оцінювання неможлива без інформування учнів про критерії оцінювання та розуміння того, як і за що їх оцінюють.

Процес інформування і оприлюднення критеріїв потрібно розпочинати із критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених Міністерством освіти і науки України:

▪ Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 року № 329 / Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0566-11

▪ Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 року № 1222/ Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1222729-13/»  

• Наказ МОН України від 01.04.2022 № 289 « Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

При виконанні обов’язкового виду роботи вчитель повинен мати розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму Іванківської гімназії, компетентнісний підхід до викладання предмету (курсу), організаційну форму проведення навчального заняття).

Батьків і учнів інформувати про правила та процедури оцінювання навчальних досягнень, передусім – про порядок поточного та підсумкового оцінювання, чинники, які впливають на тематичне оцінювання учнів тощо. З правилами і процедурами оцінювання батьків і учнів ознайомлювати на початку навчального року. Пам’ятати, що оцінка має стимулювати учнів до навчання, а не використовуватись для покарання

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

• контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

•навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

•діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

• стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

• виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

•характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

•якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

•сформованість предметних умінь і навичок;

•рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

•досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

•самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

• повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;

• глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;

• гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

• системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

• міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у гімназії визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.

Міністерство освіти і науки затвердило методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. Відповідний наказ і текст рекомендацій оприлюднено на сайті МОН.

Методичні рекомендації окреслюють підходи оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти в умовах особистісно зорієнтованого і компетентнісного навчання.

Однією з ключових змін в оцінюванні є підхід до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/курсу запропоновано використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.

Так, рекомендації запроваджують поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово.

Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу.

Рекомендації також містять Орієнтовну рамку оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів. Вона дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти формувати оцінювальні судження та визначати рівень результату навчання.

Водночас заклад може розробляти і фіксувати загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учнів у освітній програмі та конкретизувати їх у частині положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради Іванківської гімназії.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

• формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;
• підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.

Рекомендовано враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Для ефективності формувального оцінювання рекомендовано дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час його організації:

1. формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;
2. визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;
3. формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання;
4. створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
5. коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік рекомендовано визначати з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Оцінювання 5 класу НУШ. Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти. Згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою.

Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання.

Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» у Свідоцтві досягнень здійснюється відповідно до переліку навчальних предметів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу. Заповнюється з урахуванням фіксованих у класних журналах результатів досягнень учнів упродовж навчального року. Рекомендується у класних журналах і в Свідоцтві перед виставленням підсумкової оцінки у відповідних графах результатів навчання зазначати першу літеру («В», «Д», «С», «П»), що відповідає назві рівня досягнень орієнтовних критеріїв оцінювання результатів навчання з предметів (Високий, Достатній, Середній, Початковий) або за допомогою виставлення відповідних балів.

Рекомендуємо систему оцінювання результатів навчання в освітніх галузях «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» здійснювати на позитивному ставленні до кожного учня, і враховувати не рівень недоліків та прорахунків а рівень особистих досягнень. Визначення досягнень учнів у рівнях (Високий, Достатній, Середній, Початковий) з зазначених вище галузей нададуть змогу вчителеві об’єктивно, але водночас, не пригнічуючи особистість, оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх чи фізичних здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю. За рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитись від оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів освітніх галузей «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура».

Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів .

Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу. Також звертаємо увагу на важливість урахування мотиваційно-стимулюючої функції поточного оцінювання. Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються.

Семестрове оцінювання може здійснюватися за результатами контролю груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень. Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання. Звертаємо увагу, що Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо.

Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів.

Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.

Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку, що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру, де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання. Добір форм оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я. При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я.

5. Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи (6-9 класів) здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

 Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

Державна підсумкова атестація осіб, які здобувають загальну середню освіту в закладі, відбувається відповідно до наказу МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» (Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 221 від 18.02.2019, № 246 від 19.02.2020).

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів початкової школи НУШ

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

                     Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 6-9 класів

Система оцінювання знань здобувачів освіти включає є поточний, тематичний, семестровий, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.( ДПА /ЗНО)

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності. Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

• усунення безсистемності в оцінюванні;

• підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

• індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

•концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень має право на підвищення семестрової оцінки.

ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ здобувачів освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію. Державна підсумкова атестація учнів – це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів.

Атестація може проводитися у ФОРМІ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ. У такому випадку порядок її проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Показники: рівень успішності, кількість переможців всеукраїнських предметних олімпіад ІІ, ІІІ етапів, МАНу, творчих та інтелектуальних конкурсів, результативність працевлаштування випускників, рейтинг школи у районі.

ПРИ РОЗРОБЛЕННІ ЗАВДАНЬ МОНІТОРИНГУ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЗАВДАННЯ МІЖНАРОДНИХ МОНІТОРИНГІВ PISA, TIMSS ТА ІНШИХ.

За результатами моніторингових досліджень, що стосуються системи оцінювання навчальних досягнень учнів здійснювати:

̶ порівняльний аналіз між результатами ДПА та підсумковим оцінюванням

учителя з предмету (курсу);

̶ аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання;

̶ порівняльний аналіз навчальних досягнень новоприбулих учнів із рівнем

навчальних досягнень у попередніх закладах освіти;

̶ порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з окремих предметів;

̶ порівняльний аналіз підсумкового оцінювання між класами на одній паралелі.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЛАНУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ПІДХОДІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З МЕТОЮ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ.

Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність основним робочим документом календарним (календарно-тематичний) планом.

Календарне планування розробляється вчителем самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичного об’єднання (комісії)

Розроблюючи календарно-тематичні плани, враховувати:

▪ Державні стандарти загальної середньої освіти;

▪ навчальні програми предметів (курсів);

▪ модельні навчальні програми (якщо вони передбачені типовою освітньою програмою);

▪ освітню програму Іванківської гімназії

Учителі можуть розробляти ВЛАСНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ з предметів, курсів на основі Державних стандартів загальної середньої освіти чи за зразком модельної навчальної програми – самостійно, або об’єднавшись у професійні спільноти/мережі. Навчальні програми предметів або курсів розробляються з урахуванням мети і загальних цілей у рамках кожної з дев’яти освітніх галузей початкової школи (схема 5.1)

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН, навчальна програма повинні бути синхронізовані з освітньою програмою Іванківської гімназії. Обсяг запланованих годин за планом не повинен перевищувати або бути меншим за обсяг годин робочого навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Календарно-тематичний план – це результат творчої роботи вчителя, його бачення способів і напрямів отримання очікуваних результатів навчання. Учитель сам визначає необхідний обсяг годин на вивчення теми, може змінювати послідовність їх вивчення, визначати обов’язкові види робіт. ФОРМА ВЕДЕННЯ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУ Є ДОВІЛЬНОЮ. У першу чергу, план має бути зручним для використання самим учителем. Календарно-тематичний план, КРІМ ТЕМ УРОКІВ ТА ДАТ ЇХ ПРОВЕДЕННЯ, ОПИС НАСКРІЗНИХ ЗМІСТОВИХ ЛІНІЙ, ВИЗНАЧЕННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ, ЯКІ РОЗВИВАЮТЬСЯ НА ДАНОМУ ЗАНЯТТІ, ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ, інші компоненти на розсуд вчителя.

Календарно-тематичні плани РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ І ПОГОДЖУЮТЬСЯ заступником директора з навчально-виховної роботи. У кінці навчального року вчителі самостійно аналізують виконання навчального плану з записом у класному журналі та засвідчують особистим підписом.

ПЕДАГОГІЧНІ ПРАЦІВНИКИ ЗАСТОСОВУЮТЬ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ, СПРЯМОВАНІ НА ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ І НАСКРІЗНИХ УМІНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ.

Процес навчання не може спиратись лише на передачу знань і навичок від учителя до учня. Вчителі мають вчити учнів умінням робити висновки, самостійно ухвалювати рішення, критично мислити. Щоб досягти цієї мети, необхідно формувати ключові компетентності, простежувати у викладанні предметів (курсів) наскрізні змістові лінії.

Забезпечення компетентнісного підходу у викладанні предметів (курсів) та забезпечення розвитку наскрізних умінь учнів здійснювати через:

1. ОБГОВОРЕННЯ ПРОБЛЕМ впровадження компетентнісного підходу на засіданнях педагогічної ради та нарадах при директорові. Реалізацію компетентнісного підходу визначити також як основну науково-методичну проблему, над вирішенням якої працює заклад та вчителі у міжатестаційний період.

2. ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ. У календарно-тематичних планах, навчальних програмах учителів мають бути передбачені види роботи, спрямовані на розвиток оволодіння учнями ключовими компетентностями.

3. ВИВЧЕННЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛІВ шляхом спостереження під час відвідування навчального заняття та виконання учнями контрольних зрізів. Форми і методи роботи, які використовуються вчителем на заняттях, мають бути спрямовані на розвиток творчої, пошукової та аналітичної роботи учнів. Доцільним використання контрольних зрізів знань, щоб отримати інформацію щодо оволодіння учнями ключовими компетентностями. Для цього використати завдання міжнародних моніторингових досліджень PISA, TIMSS та інших.

Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСВІТНІХ ТРАЄКТОРІЙ для здобувачів освіти (за потреби).

ІНДИВІДУАЛЬНА ОСВІТНЯ ТРАЄКТОРІЯ – ПЕРСОНАЛЬНИЙ ШЛЯХ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ, ЩО ФОРМУЄТЬСЯ З УРАХУВАННЯМ ЙОГО ЗДІБНОСТЕЙ, ІНТЕРЕСІВ, ПОТРЕБ, МОТИВАЦІЇ, МОЖЛИВОСТЕЙ І ДОСВІДУ, ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ВИБОРІ ЗДОБУВАЧЕМ ОСВІТИ ВИДІВ, ФОРМ І ТЕМПУ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ, СУБ’ЄКТІВ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗАПРОПОНОВАНИХ НИМИ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ, НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН І РІВНЯ ЇХ СКЛАДНОСТІ, МЕТОДІВ І ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ.

Індивідуальна освітня траєкторія може бути реалізована через індивідуальний навчальний план (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту).

Індивідуальна освітня траєкторія розробляється для учнів, які:

▪ потребують індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);

▪ перебувають на дистанційній формі навчання;

▪ перебували на довготривалому лікуванні;

▪ потребують відповідного періоду адаптації;

▪ прибули з інших закладів освіти (наприклад, з вивченням мов національних меншин);

▪ випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу;

▪ мають індивідуальні інтереси, нахили, уподобання;

▪ мають особливі освітні потреби.

Індивідуальну освітню траєкторію розробляти на різні терміни (навчальний рік, семестр або більш короткострокові періоди) з урахуванням наказів Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 року № 955 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8», Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 року № 466.

Рішення про реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії приймається за заявою батьків або за рішенням педагогічної ради.

Заява батьків необхідна для реалізації таких форм індивідуальної освітньої траєкторії:

̶ організація індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);

̶ організація дистанційної форми навчання тощо.

Для запровадження індивідуальної освітньої траєкторії, педагогічна рада схвалює план та затверджує наказом керівник закладу освіти. На підставі наказу розробляється індивідуальний навчальний план, який відповідає освітній програмі закладу освіти та Державним стандартам загальної середньої освіти (схема 5).

ПЕДАГОГІЧНІ ПРАЦІВНИКИ СТВОРЮЮТЬ ТА/АБО ВИКОРИСТОВУЮТЬ ОСВІТНІ РЕСУРСИ (ЕЛЕКТРОННІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ, ВІДЕОМАТЕРІАЛИ, МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ, ВЕБ-САЙТИ, БЛОГИ ТОЩО).

Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними працівниками є створені ними освітні ресурси. Основні види освітніх ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками:

̶ розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять;

̶ додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків;

̶ тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги;

̶ практичні і проектні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома;

̶ завдання для самостійного опрацювання учнями;

̶ навчальні програми;

̶ календарно-тематичні плани;

̶ електронні освітні ресурси для дистанційного навчання;

̶ інші інформаційні ресурси.

Педагогічні працівники створюють освітні ресурси, які використовують у своїй роботі, поступово формуючи власне освітнє портфоліо. Створені освітні ресурси вчитель може використати для обміну педагогічним досвідом в межах закладу (семінари, майстер-класи, засідання методичних об’єднань), на рівні громади, міста, області, всієї країни. Оприлюднюватись освітні ресурси можуть на сайті закладу освіти, освітніх сайтах, фахових виданнях, матеріалах конференцій, збірниках наукових праць тощо. Обмін досвідом сприяє професійному зростанню педагогів.

Оцінювання педагогічних працівників за цим критерієм може відбуватись шляхом вивчення створених освітніх ресурсів. Ця інформація може використовуватись при атестації вчителя, визначенні заходів морального та матеріального заохочення. Портфоліо із зібраним власним освітнім продуктом є своєрідним капіталом, який є основою професійного зростання та підвищення кваліфікації вчителя.

Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Критерії оцінювання:

1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.

1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

1.4 Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.

Вимога 2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти.

Вимога 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.

Критерії оцінювання:

3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.

3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок.

3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня, наведено в таблиці:

Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

VІ. Формування суспільних цінностей здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку

Одним із дев’яти ключових компонентів формули НУШ (Концепція «Нова українська школа») є наскрізний процес виховання, який формує цінності. Виховний процес не буде ефективним, якщо він не поєднується з навчальною діяльністю та не вплетений органічно в освітній процес.

Якісний виховний процес має ґрунтуватись насамперед на особистому прикладі учителя та використанні виховної складової змісту навчальних предметів і курсів. Ефективність виховного процесу неможлива без атмосфери довіри, доброзичливості, взаємної підтримки.

Основні аспекти виховання під час проведення навчальних занять:

̶ повага гідності, прав і свобод людини;

̶ повага до культурної багатоманітності;

̶ визнання цінності демократії, справедливості, рівності та верховенства права;

̶ розвиток громадянської свідомості та відповідальності;

̶ розвиток навичок критичного мислення;

̶ розвиток навичок співпраці та командної роботи;

̶ формування здорового і екологічного способу життя;

̶ статеве виховання та виховання гендерної рівності;

̶ інші виховні аспекти.

VІІ. Використання інформаційно-комунікаційні технології  в освітньому процесі

Використання інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі дає змогу підвищити продуктивність роботи, раціональними шляхами досягати необхідного результату.

Застосування ІКТ педагогічними працівниками в освітньому процесі дає змогу реалізувати ряд важливих завдань:

▪ створення електронних освітніх ресурсів;

▪ інтенсифікація роботи з документами;

▪ комунікація з учнями та батьками;

▪ створення наочності, дидактичних матеріалів в електронному вигляді;

▪ використання нових освітніх технологій (дистанційного, змішаного навчання, веб-квестів тощо);

▪ розроблення моніторингових робіт;

▪ створення електронних каталогів і баз даних;

▪ використання хмарних сховищ документів;

▪ використання електронних підручників в освітньому процесі;

▪ підвищення професійного рівня педагога, обмін досвідом;

▪ отримання актуальної освітньої інформації.

Вивчення й оцінювання використання учителями ІКТ може здійснюватися через спостереження за проведенням навчальних занять, за кількістю створених електронних ресурсів. Рівень оволодіння учителями ІКТ враховувати у процесі атестації вчителя, можливостей матеріального та морального заохочення.

VІІІ. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками працівниками Іванківської гімназії

Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства. Найважливішим напрямом, який забезпечує педагогіку партнерства у гімназії, є особистісно орієнтована технологія навчання. Вона ставить сьогодні в центр усієї шкільної освітньої системи особистість дитини, її можливості для саморозвитку, забезпечення комфортних, безконфліктних та безпечних умов навчання. Особистісно орієнтоване навчання спрямоване на вирішення завдань розвитку в учнів стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися.

Необхідні умови особистісно орієнтованого навчання:

̶ відмова від орієнтації освітнього процесу на пересічного школяра;

̶ обов’язкове максимально можливе врахування інтересів кожної дитини;

̶ підхід до дитини як до особистості;

̶ забезпечення свободи і прав дитини в усіх проявах її діяльності;

̶ урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини;

̶ забезпечення морально-психологічного комфорту дитини.

Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, учитель повинен враховувати важливість таких чинників:

1. Доброзичливе ставлення до дитини. Психологічний контакт з батьками легше налагодити, якщо вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні риси.

2. Запрошення батьків до співпраці. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками – перший крок до співпраці з ними. З такою ініціативою має виступити вчитель, оскільки до цього його зобов’язує професійний обов’язок.

3. Визнання батьків партнерами у співпраці заради дитини. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини. Пошук нових форм співпраці. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Вивчати громадську думку комунікації педагогічних працівників з батьками  шляхом проведення анкетування педагогічних працівників і батьків.

У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

ІХ. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників

У Іванківській гімназії затверджено стратегію розвитку закладу, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності. Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу.

Управління процесом забезпечення якості освіти в Іванківській гімназії забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

̶ ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

̶ призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

̶ навчання педагогічних працівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

̶ формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;

̶ формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);

̶ визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

̶ розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);

̶ визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;

̶ удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники, методичні об’єднання (кафедри), педагогічна рада закладу, директор (заступник директора з навчально-виховної, виховної роботи) шляхом узгодженості (координації) діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

▪ виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти;

▪ проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи щодо забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;

▪ розширенні зв'язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на рішенні проблем управління якістю освіти.

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

 Вимога 1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії оцінювання:

1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерії оцінювання:

2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

 Вимога 3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

3.2. Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

Критерії оцінювання:

4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

4.5. Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Вимога 5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Формою контролю за діяльністю керівників є атестація.  

Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями:

1) саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

2) стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

3) річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

4) здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;

5) забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

6) поширення позитивної інформації про заклад;

7) створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);

8) застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;

9) забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

10) позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Ділові та особистісні якості керівників визначаються за критеріями:

1)цілеспрямованість та саморозвиток;

2)компетентність;

3)динамічність та самокритичність;

4)управлінська етика;

5)прогностичність та аналітичність;

6) креативність, здатність до інноваційного пошуку;

7)здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

 Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

Для організації освітнього процесу заклад освіти має бути забезпечений такими ресурсами:

• Державні стандарти початкової, базової, повної середньої освіти;
• наскрізна освітня програма;
• статут закладу освіти;
• стратегія розвитку закладу освіти;
• річний план роботи закладу освіти;
• штатний розпис закладу освіти;
• календарно-тематичне планування;
• методики та технології організації освітнього процесу;
• методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
• система матеріального та морального заохочення;
• плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників. 

Приміщення складається з однієї будівелі. Стан будівелі добрий. Приміщення та територія відповідають державним санітарно-гігієнічним нормам щодо утримання закладів освіти.

Навчальні класи та кабінети забезпечені меблями, які потребують заміни

Діє локальний водопровід. Наявне холодне та гаряче водопостачання. Приміщення їдальні розраховане на 60 посадкових місць. Запроваджено проєкт «Нове шкільне харчування» за рецептурою страв Є.Клопотенка.

Заклад працює за класно-кабінетною системою. В школі наявні кабінети: біологічний, математичний, української мови та літератури, англійської мови, історії, інформатики. Всього класних кімнат –11. Наявні бібліотека, спортивна зала, спортивний майданчик, комбінована майстерня Рівень матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів складає 62%.В спортивній залі є достатня кількість спортивного інвентаря та обладнання.

Кількість комп'ютерів –6, портативних ноутбуків – 6, планшетів – 1, принтерів – 5. Наявний доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу - 100 Мбіт/с).

Учні забезпечені підручниками, програмовою художньою літературою. Книги зберігаються в належних умовах.

Х. Інформаційна система для ефективного управління закладом

Роботу інформаційної системи забезпечує наявність необмеженого доступу до мережі Інтернет для учнів та педагогічних працівників в тому числі через сервіс WiFi), локальної комп’ютерної мережі, внутрішнього електронного документообігу. Значне місце в управлінні відіграє офіційний сайт закладу освіти та facebook сторінка.

З метою створення єдиної електронної бази ЗО впроваджена інформаційна система управління освітою ІСУО.

ХІ. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Іванківська гімназія забезпечує здобувача освіти з особливими освітнім потребами інклюзивним освітнім середовищем :

̶ необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;

̶ умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.

Заклад за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»).

Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах

універсального дизайну та розумного пристосування

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища передбачає:

• організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість та зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку при пересуванні в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти і освітні послуги, що надаються);
• облаштування ресурсної кімнати (організація зони навчання та побутово-практичної зони);
• забезпечення медіатеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;
• застосування допоміжних технологій (пристрої для прослуховування, розширеної та альтернативної комунікації, принтери і дисплеї системи Брайля, інтерактивне обладнання);
• створення комплексної системи заходів із супроводу учня з особливими освітніми потребами (корекційно-розвивальні заняття з практичним психологом, вчителем-логопедом);
• адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розробка індивідуальної програми розвитку);
• реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;
• здійснення психолого-педагогічного супроводу формування у дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості у суспільстві.

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн Іванківської гімназії створюється на таких принципах:

1) рівність і доступність використання;

2) гнучкість використання;

Гнучкість користування: шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.

3) просте та зручне використання;

Просте та зручне використання: навчальні матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду здобувачів освіти; лабораторне обладнання та обладнання в майстернях із чіткими та інтуїтивно зрозумілими елементами управління

4) сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів;

5) низький рівень фізичних зусиль;

Низький рівень фізичних зусиль: двері, які легко відкривати здобувачам освіти з різними функціональними порушеннями; застосування ергономічних вимог/деталей (наприклад, дверні ручки, меблі).

6) наявність необхідного розміру, місця і простору.

Дизайн враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача.

Наявність необхідного розміру і простору:

̶ доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;

̶ меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик;

̶ можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше.

УМОВИ ДОСТУПНОСТІ ЗАКЛАДУ для навчання осіб з особливими освітніми потребами у Іванківській гімназії створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

1. Ошатні класні кімнати.

2. Плануються створення внутрішніх туалетів на першому поверсі.

3. Роздягальня в класній кімнаті.

4. Шкільна їдальня на першому поверсі.

5. Спортивний та актовий зали, комбінована майстерня на першому поверсі.

6. При вході до закладу розташовано пандус для колісних крісел.

7. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам шкільної бібліотеки.

8. Для якісного соціально-психологічного та психолого-медико-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посади практичного психолога, соціального педагога

ХІІ. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню)

З метою створення безпечного освітнього середовища в Іванківській гімназії впроваджується комплексний підхід у сфері запобігання та проявам булінгу (цькування), який передбачає розробку та оприлюднення:

• правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
• плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
• порядку подання учасниками освітнього процесу заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти (форма заяви, примірний зміст, терміни та процедуру розгляду (з дотриманням конфіденційності) відповідно до законодавства тощо);
• порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

ХІІІ. Прикінцеві положення

Положення «Про внутрішню систему забезпечення якості освіти» ухвалюється педагогічною радою закладу більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення.

Критерії оцінювання освітніх і управ  лінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти